ІНСТИТУТ СМЕРТНОЇ КАРИ В УКРАЇНІ: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ (НЕ) ЗАСТОСУВАННЯ

Чому саме ця тема і чому сьогодні? Тут ми виділили два основних моменти: по-перше, сьогодні розпочався тиждень юридичного факультету і юридична громадськість області скрупульозно буде аналізувати, що цікавого і змістовного зможуть запропонувати викладачі та професори університету; по-друге, дана проблематика актуалізується на загальнодержавному рівні і мені б хотілося, щоб студенти-юристи і викладачі юридичного факультету були знайомі з останніми її напрацюваннями. В ході лекції, я буду звертатися, в першу чергу, до матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Кримінально-виконавча політика України та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція», що була проведена 27 листопада 2015 р. спільно Міністерством юстиції України, Державною пенітенціарною службою України, Національною академією правових наук України, Інститутом кримінально-виконавчої служби, Всеукраїнською асоціацією кримінального права, Кримінологічною асоціацією України, Асоціацією психологів України. Даний захід став можливим за реалізації грантового проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у захисті уразливих груп засуджених в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу; і по-третє, кожен з Вас і інших зацікавлених зможе ознайомитись з текстом лекції у блозі Михайла Яцишина, який розміщений на головній Інтернет сторінці нашого університету. Текст лекції буде доопрацьовано за результатами сьогоднішньої публічної лекції та обговорення. (Особистісний момент – 2010 рік)

ІВАН ДЕСНИЦЬКИЙ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ ПОРЕФОРМЕНОГО ПЕРІОДУ

В результаті цілеспрямованого захоплення українських земель Московією та Російською імперією протягом ХVII-XVIIIст. було знищено державні утворення українців Запорізьку Січ та Гетьманщину. Загарбницькі дії північно-східних сусідів поступово позначалась на механізмі функціонування судової влади на українських землях.

Протягом литовсько-польської доби, а особливо в результаті судової реформи 1564-1566 років, судова система на українських землях еволюційно звільняється від впливу місцевих адміністрацій. Ми можемо стверджувати, що в результаті впровадження механізмів судової реформи було покладено край залежності суду від станів, реформа була направлена на демократизацію судової системи. Як зазначає Є.А. Чернушенко «вперше на українських землях елементи поділу влади було впроваджено в державному масштабі, що дало поштовх формуванню судової влади» [1].

Трансформація виправно-трудового законодавства УРСР в кримінально-виконавче законодавство незалежної України: прорахунки, здобутки, перспективи

Розуміння застосування законодавства кримінально-правового напрямку завжди було дуже складною справою. Особливо це складно в часи, коли держава переживає суттєві реформи, або втягнута в міжнародне протистояння, а в суспільстві немає усталеного погляду на злочин і покарання. В такі неспокійні часи можливості такого законодавства можуть або недооцінювати, або переоцінювати. Дуже часто громадськість наділяє кримінально-правове законодавство якимись «магічними» можливостями, що межує закон з правовим нігілізмом.

Зміна кримінально-виконавчого законодавства є досить складним і відповідальним процесом з огляду на те, що, по-перше, його результати впливають на долю тисяч людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, а також їх рідних та близьких, а , по-друге, - стосується базових людських цінностей і прав.